Вимоги до наукових робіт

до змісту, обсягу та оформлення магістерських робіт

(Витяг з протоколу засідання методради факультету іноземних мов №5

від 11.02.2021 р.)

Обсяг наукової роботи студентів 6 курсу освітнього рівня «Магістр» – від 50-ти сторінок основної частини (3 розділи) машинописного тексту (без урахування списку використаних джерел та додатків). Список використаних джерел має містити щонайменше 50 позицій, з них щонайменше 25% – праці за останні 5-10 років, 25% джерел іноземномовних.

Рекомендований шрифт — Times New Roman 14 текстового редактора Word з міжрядковим інтервалом 1,5 на аркуші формату

Структурними частинами наукової роботи є ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛИ (не менше трьох), ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ. Кожна з цих частин починається з нового аркуша, висновки до кожного з розділів – відразу після тексту розділу.

Мова написання роботи – українська. Мова захисту – за рішенням кафедри, відповіді на питання – відповідно до мови, якою ставиться питання.

Для спеціальності «Середня освіта» третій розділ робіт з методики має вміщати або експеримент (якщо термін його проведення щонайменше три місяці) або пробне навчання (якщо термін його проведення щонайменше один місяць).

Робота супроводжується даними про результати перевірки на плагіат; відповідний показник не повинен перевищувати 24,9%. У разі перевищення останнього робота до захисту не допускається.

Анотація

Анотацію наводять іноземною мовою. Обсяг становить від однієї до двох сторінок із витриманою структурою (актуальність теми, мета, об’єкт, предмет, завдання, методи, новизна, практичне значення дослідження, структура роботи, вміст додатків). Орієнтовний текст анотації містить стислу інформацію про те, чому присвячено наукову роботу, що є предметом та матеріалом дослідження, у світлі якої парадигми наукового знання проводилось дослідження, що зроблено для досягнення поставленої мети.

Однією з обов’язкових вимог до кваліфікаційної наукової роботи є наявність опису методології дослідження. Методологія — це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища. Методологічна основа дослідження, як правило, не є самостійним розділом наукової праці, однак від її чіткого визначення значною мірою залежить досягнення мети і завдань наукового дослідження. Стислий опис методології дослідження наводиться у ВСТУПІ. Крім того, в розділах основної частини роботи наводять виклад загальної методики і основних методів дослідження. Проте з огляду на специфіку галузі та теми може бути доцільним висвітлити методологію дослідження у більш розгорнутому і детальному вигляді окремим підрозділом кваліфікаційної роботи.

Завдання ВСТУПУ – розкрити сутність і стан наукової проблеми, яка вивчається, обґрунтувати необхідність проведення дослідження, окреслити актуальність роботи, визначити її мету та завдання, а також окреслити хід ії проведення.

У ВСТУПІ висвітлюється загальна характеристику роботи, ступінь дослідження проблеми та стислий огляд літератури за темою (слід описати стан розробки обраної теми; узагальнити опрацьовану інформацію; назвати прізвища вітчизняних і зарубіжних авторів, які працювали над різними аспектами досліджуваної теми, виділити їхні найсуттєвіші і найцінніші досягнення та критично їх оцінити; конкретно вказати, які аспекти теми були досліджені, а які залишаються ще не вивченими, тобто довести необхідність і доцільність їх подальшої розробки. Одним реченням сформулювати актуальність теми (тобто, підсумувати важливість дослідження теми, зазначивши чому ще не розроблені аспекти предмету дослідження необхідно дослідити). Оскільки Вступ висвітлює методологію дослідження, необхідно максимально чітко сформулювати та визначити основні позиції, а саме:

  • мета і завдання дослідження (традиційно, мета дослідження визначає необхідність розв’язання завдань / передбачає вирішення завдань / досягається шляхом розв’язання завдань тощо; завдання формулюються у формі перерахування (вивчити …, описати …, встановити …, з’ясувати …, і т.п.);
  • об’єкт дослідження (тобто процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення);
  • предмет дослідження (тобто те, що міститься в межах об’єкта і підлягає безпосередньому вивченню у даній роботі, іншими словами, на що спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає назву теми роботи);
  • матеріал дослідження (основні джерела отримання інформації з обов’язковим зазначенням років їх публікації, кількості одиниць аналізу та обсягу джерел ілюстративного матеріалу: кількість проаналізованих творів художньої літератури / промов / статей тощо, сторінок і слововживань);
  • методи дослідження (стисло, але вичерпно окресліть методи дослідження, конкретизуйте на якому етапі дослідження і для вирішення яких конкретних науково-практичних завдань ви їх застосовуєте);
  • наукова новизна одержаних результатів формулюється, виходячи з поняття „вперше”, яке означає, що подібних результатів не було до їхньої публікації. Вперше може здійснюватись дослідження на оригінальні теми, які раніше не досліджувалися в тій чи іншій галузі наукового знання. Вперше вже відомі дані можуть бути доповнені, конкретизовані, поширені новими результатами;
  • теоретичне значення дослідження це розкриття можливостей теоретичного застосування дослідницької роботи, опис того, як і в чому можуть застосовуватися отримані результати; теоретичне значення може мати запропонована дослідником концепція, виявлена закономірність, обґрунтований понятійний апарат тощо;
  • Визначаючи практичне значення результатів дослідження треба зазначити, для якої саме галузі науки чи практики мають значення отримані результати і які нові знання вдосконалюють цю галузь;
  • особистий внесок студента у розв’язання поставленої проблеми конкретизує внесок студента в опубліковані зі співавторами наукові праці, в яких наведені ідеї та результати розробок, що використані в магістерській роботі;
  • апробація роботи (якщо у студента є наукові публікації, виступи на конференціях, то інформацію про них необхідно також навести, зазначаючи, на яких саме конференціях висвітлювалися результати дослідження, і у скількох статтях або матеріалах конференцій вони були опубліковані); ксерокопії публікацій (титульний аркуш збірника, зміст, текст публікації, відповідні посилання) додаються до роботи при поданні її до захисту;
  • структура роботи відображає загальний хід проведення дослідження; наводячи назви розділів, стисло окресліть що саме в кожному розділі висвітлюється. Зазначте кількість позицій, у тому числі іноземномовних, у списку джерел використаної літератури, а також що саме наводиться у додатках.

Обсяг вступу — 3–4 сторінки.

 

Основна частина

РОЗДІЛ 1 є теоретичним обґрунтуванням об’єкту дослідження, його головна мета полягає в аналізі та систематизації питань з обраної проблематики. Це упорядкований огляд літератури, який встановлює зв’язок роботи студента з попередніми дослідженнями, де наводиться критичний аналіз опрацьованих студентом праць. У цьому розділі необхідно окреслити основні етапи вивчення лінгвістичного/лінгводидактичного явища, що досліджується, проаналізувати підходи науковців до його тлумачення та визначити аспекти, що не отримали належного висвітлення і які будуть вивчені у даній розвідці. Основними прийомами подання інформації у РОЗДІЛІ 1 є аналіз різних точок зору та формулювання власної. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20-25 % обсягу основної частини роботи.

В кінці кожного підрозділу наводиться логічний підсумок викладених у підрозділі теоретичних (та/або практичних) положень (1-3 абзаци).

Кожний розділ завершується структурним елементом Висновки до розділу 1 (2, 3). Вони узагальнюють підсумки кожного підрозділу та містить стислий виклад заключної інформації, відповідного підрозділу, абзаци формуються без нумерації.

РОЗДІЛ 2 і РОЗДІЛ 3. У розділах основної частини достовірність визначених у Розділі 1 теоретичних положень підлягає перевірці на конкретному лінгвістичному/лінгводидактичному матеріалі. Тут з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень студента з висвітленням та виокремленням того нового, що він/вона вносить у розробку проблеми.

Результати аналізу (як теоретичних джерел у Розділі 1, так і власних спостережень у Розділах 2-3) варто підкріплювати таблицями, діаграмами, графіками, рисунками, інфографічними зображеннями тощо.

Ілюстрації (графіки, діаграми, схеми) і таблиці необхідно наводити в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. У випадку, якщо розмір таблиці перевищує половину сторінки А4, вона виноситься в додатки до роботи. Рекомендований обсяг висвітлення практичних результатів дослідження становить щонайменше 25% від загального обсягу основного змісту роботи

ВИСНОВКИ є заключним етапом наукового дослідження, у них викладаються найважливіші результати проведеної роботи. У загальних висновках послідовно, логічно викладають, синтезують та узагальнюють одержані результати власного дослідження. Висновки мають бути конкретними, не розлогими. Вони не повинні містити прізвищ науковців, лише обґрунтовані підсумкові твердження дослідника.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ містить всі джерела інформації, до яких звертався дослідник при написанні роботи (наукові, ілюстративні джерела, довідкова література тощо). Основна вимога до використаних джерел – єдине оформлення і дотримання вимог до оформлення бібліографічного опису видань.

Для студентів 6-го курсу /освітнього рівня: магістр/ – не менше 50 позицій.

Загальною вимогою для студентів усіх курсів є така: 25% використаних джерел повинні датуватися останніми 10-5-ма роками і до 25% усіх використаних джерел – бути іноземною мовою.

Книги, періодичні видання, а також електронні ресурси, які внесені до списку використаних джерел, оформлюються згідно з вимогами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 „Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи (документ). Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)” (остання дата затвердження 06.10.2016) або ДСТУ 8302:2015 „Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання” (документ).

Усі публікації студента з теми дослідження обов’язково вносять до списку використаних джерел, додавши відповідні посилання до ВСТУПУ (структурний компонент апробація роботи).

Comments are closed